РІЗДВЯНА СТОЛИЦЯ “ЩЕДРИКА”: У ТУЛЬЧИНІ ПРОВЕЛИ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЛЕГЕНДАРНОЇ ПІСНІ ЛЕОНТОВИЧА

thumbnail

Різдвяний танок та пісні з різних регіонів України, стали передмовою до грандіозного фестивалю, присвяченого одній-єдиній пісні. І ця пісня — звісно ж, народжений у Тульчині “Щедрик” Миколи Леонтовича. 


З 16 листопада Тульчин можна сміливо і офіційно називати столицею “Щедрика” — тут провели перший фестиваль “Від Щедрика до Carol of the Bells” на якому ця різдвяна пісня лунала майже без упину.


Ми вже звикли, що за три роки проведення OPERAFEST TULCHIN, це містечко на Вінниччині стало центром літнього оперного опен-ейру для всієї України. Нині ж Тульчин показав, що осінньо-зимовий сезон надає цьому місту додаткового шарму.

“Щедрик-щедрик, щедрівочка…” — наспівує вуличний прибиральник підмітаючи листя у сквері біля пам’ятника тому ж таки Щедрику. Він — не співак, не учасник етно-ансамблю і не церковний хорист, але хто ж втримається від наспівування цієї простої, трьохнотної, але такої багатої за тональністю пісні, коли все місто, здається, дихає в її ритмі. 

Просто за рогом, на початку Леонтович арт-кварталу облаштовано сцену, з якої чудово проглядається палац Потоцьких. На сцені щогодини змінюються хори:  глядачі побачили і почули хор “Козаки Поділля”, Ukrainian Festival, хорові капели імені Леонтовича та імені Ревуцького, хорову капелу Сумського державного педуніверситету.

Назарій Давидовський керує народною хоровою капелою “Соломія”. Сьогодні він — і в ролі ведучого і в ролі самого Миколи Леонтовича. 

— Це дуже добре, що є така прекрасна нагода — познайомитися з творами не лише Миколи Леонтовича, а і багатьох відомих композиторів, і вірю, що такий захід — хоровий опен-ейр — надихне багатьох інших хорових виконавців і публіку, яка сьогодні прийшла на цей захід, по-новому переосмислити хорове мистецтво, — говорить Назарій Давидовський.

Виступ його хорової капели супроводжувався пісочною анімацією, а наприкінці всього концерту, який тривав аж шість годин, вечірній заморозок розтопило яскраве вогняне шоу від театру вогню East Fire. Під симфонічну обробку “Щедрика” на сцені розігрався справжній вертеп. 

Ірина Френкель, яка керує проєктом “Малі міста — великі враження”, бачить перспективи у розвитку туристичного Тульчина.

— Є необхідність створення таких проєктів для малих територій, які залучають туристів, які залучають через сервісні сектори надходження до бюджету. Це є важливим чинником розвитку малих територій, це і є креативна економіка. Культура має створювати умови для сервісного сектору, щоб вони заробляли і надходженнями до місцевого бюджету надавали поштовх для фінансування подібних культурних заходів, — зазначила Ірина Френкель. 

Упродовж усього дня, поки тривав фестиваль “Від Щедрика до Carol of the bells” до музею-квартири Миколи Леонтовича курсували шатли,  які доправили туди понад дві тисячі відвідувачів.

Оновлений музей-квартира Леонтовича зустрічає гостей також різдвяною мелодією: у кожній кімнаті “Щедрик” співають і грають на різних інструментах, у світлицях також розмістили інтерактивні монітори, на яких можна прочитати і побачити найрізноманітнішу інформацію про композитора.

— Сьогодні дійсно “Щедрик” лунає по всьому світу, і це прекрасно, що ми популяризуємо Тульчин, тому що не всі знають, що тут ця пісня народилася, і що це — батьківщина “Щедрика”, — зазначила народна депутатка Лариса Білозір. 

Будинок у вигляді, в якому він був за часів Леонтовича, зберегла донька композитора, яка ще у 80-х роках відкрила в його кімнаті музей. Про це розповідає співробітниця музею Галина Луценко, демонструючи кімнати, у яких збереглися меблі, посуд, побутові речі родини Леонтовичів.

— У цьому будинку Микола Леонтович прожив 13 років зі своїх 43-х. Тут усе збереглося так, як і при житті Миколи Дмитровича. Майже весь свій вільний час він проводив у цьому робочому кабінеті, — говорить Галина Луценко.

Місцевий житель Олександр Баланов також прийшов на відкриття оновленого музею, адже це, на його думку — скарб і візитівка міста:

— Музей функціонував весь час, але сьогодні відбулося його відродження і відновлення. У Тульчин завдяки Операфесту, який проводиться три роки, вже приїжджає маса людей, і тепер є ще одне місце, яке вони можуть відвідати, — говорить пан Олександр.

“Від Щедрика до Carrol of the bells” — це назва фестивалю і одночасно шлях пісні, яка стала світовим хітом, багато в чому завдяки феномену української культурної дипломатії. Сто років тому хорова капела Олександра Кошиця зробила “Щедрик” найвпізнаванішою у світі різдвяною піснею. Цій темі було присвячено наукову конференцію, яка паралельно відбувалась у приміщенні місцевої адміністрації. Як виявилося, у цієї пісні є культурний код, який відгукнувся цілому світові, а ще — цей код має графічне втілення у вигляді квітки волошки. 

Проект, який присвячений відзначенню сторіччя презентації європейської прем’єри “Щедрика”, який сто років тому став дипломатичним інструментом глави української держави Симона Петлюри презентувала науковиця Тіна Пересунько.

— “Щедрик” презентували світу для того, щоб заявити, що Україна  — це не Росія і що вона має право на власну державну незалежність, — говорить Тіна Пересунько. 

— Такі проекти додають фарб на вулиці українських міст, вони додають посмішок на українські обличчя, — сказав голова Вінницької ОДА Владислав Скальський. 

Вечірній Тульчин сповнився передсвятковим настроєм: різдвяна музика, автентичні вироби, святкові смаколики та яскраве фаєр-шоу — найкращий анонс прийдешніх святкувань.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back To Top