ДЕНЬ СОНЦЕСТОЯННЯ У ВІННИЦІ ВІДЗНАЧИЛИ КОЛЯДОЮ ЗА ДРЕВНІМИ ОБРЯДАМИ

thumbnail

Свято Коляди, яке наші предки в дохристиянські часи починали відзначати з 22 грудня, нині святкують разом з Різдвом і вплітають у вже християнську традицію.

Однак, звернувшись до джерел, можна віднайти інформацію про те, що саме день, наступний після дня зимового сонцестояння, у наших предків означав народження нового року і нового циклу життя, адже 22-го грудня світло перемагає темряву і світловий день припиняє скорочуватися і на кілька митей стає довшим.

“Бог Коляда в це щорічне зимове найбільше й найвеселіше дванадцятиденне свято щедро роздає всім щастя, врожай та здоров’я; ласкаве всеправедне світло сонця Дажбога скоро зігріє землю для життєтворящого зерна, а живлюща вода богині Дани додасть йому приросту і заврожаїться тоді на радість людям Земля—Матінка.

Велике свято Різдва Божича відзначається в час, коли зимове сонце повертає на літо, а день починає прибувати. 22 грудня весь світ вшановує батька всіх богів — бога Сварога. Коляда — бог, який починає Сварожий рік, велике Коло всеєдиного Лада. Саме слово «коляда» означає ще і обрядодійство в цю пору, і родздвяну пісню та винагороду за колядування”, — йдеться в матеріалах дослідника слов’янської міфології Сергія Плачинди.

Відзначити Коляду вінницьких дітлахів запросили у Вінницький обласний молодіжний центр “Квадрат” — тут організували свято, відповідно до Обласної цільової програми національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

Малюків розважали конкурсами, майстер-класами з виготовлення ялинок та їжачків, а ще всі діти могли взяти участь у хороводінні, співанні колядок. Особливий ажіотаж викликав обряд “квокання” — коли малечу пустили шукати гостинці, заховані в сіні.

Традиції коляди відтворили у вигляді сімейної вечері в Святвечір. Господиня (Валентина Шпак-Мельник) та господар (Олександр Коваль) готували вечерю, співали колядок, приймали колядників, вшановували духів предків.

Організаторка та ведуча свята Ніна Бегас (Коваль) пригощала всіх у колі запашним короваєм, який треба було відломати і загадати бажання.

“Любові”, “миру”, “перемоги”, “щастя”, “злагоди”, “домашнього затишку”, — такі побажання всім, а не лише собі лунали в цьому колі.

На святкування завітав скульптор з Києва Олександр Дехтяр, який виготовляє фігури слов’янських божеств з дерева, не використовуючи жодних хімічних засобів.

За словами одного з ініціаторів заходу Володимира Барцьося, в цей день потрібно загадувати найкращі побажання і бути з найкращими думками і вони обов’язково здійсняться:

“Це свято ми організовуємо для молоді, для діток, які у майбутньому мають передати це своїм дітям, своїм онукам. Це свято, яке прийшло до нас з прадавніх часів – свято Різдва-Коляди, воно показує красиві звичаї нашого народу, як наш народ по-своєму бачив Всесвіт, який він мав світогляд”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back To Top